Судоку в сучасному вигляді винайшов Говард Гарнс (Howard Garns), американський архітектор, і вперше опублікували під назвою «Number Place» у Dell Pencil Puzzles and Word Games у травні 1979 року. Японське видавництво Nikoli принесло його до Японії 1984 року під назвою «Sūji wa dokushin ni kagiru», а назву скоротили до «судоку». Усесвітнім захопленням воно стало після того, як The Times of London почала друкувати його 12 листопада 2004 року. Дати й назви нижче походять із джерел, названих наприкінці кожного розділу.
Говард Гарнс (1905-1989), архітектор на пенсії з Коннерсвілла, штат Індіана, створив головоломку, яку ми тепер називаємо судоку. Вона з'явилася як «Number Place» у Dell Pencil Puzzles and Word Games у травні 1979 року, на сітці 9x9 з дев'ятьма блоками 3x3 і правилом, що цифри від 1 до 9 трапляються по одному разу в кожному рядку, стовпці й блоці.
Dell не друкував підпису автора. Редактор головоломок Вілл Шорц (Will Shortz) з'ясував авторство 2005 року: ім'я Гарнса було серед авторів лише в тих випусках, де був Number Place. Гарнс помер 1989 року й так і не побачив захоплення.
Гарнс спирався на давніші ідеї. Леонард Ейлер у XVIII столітті вивчав латинські квадрати, сітки, де кожен символ трапляється по одному разу в кожному рядку й стовпці, без блоків і без розв'язування. У Франції газета Le Siècle надрукувала магічний квадрат 9x9 із підквадратами 3x3 19 листопада 1892 року, а La France удосконалила його 1895-го. Жодне з цього не було головоломкою, у яку ми граємо сьогодні, бо ніхто не поєднав правило рядка, стовпця й блоку в одній головоломці для розв'язування. (Джерела: статті Вікіпедії «Sudoku» і «Howard Garns», що посилаються на ідентифікацію Гарнса Віллом Шорцем 2005 року.)
Слово «судоку» скорочує японську фразу «Sūji wa dokushin ni kagiru», що означає «цифри мають бути поодинокими». Повна фраза стала японською назвою головоломки, коли президент Nikoli Макі Кадзі (Maki Kaji) запровадив її в квітні 1984 року. Потім він скоротив її, узявши перший ієрогліф кожного складного слова: sū (数, число) і doku (独, одинокий), що дало 数独, судоку. Назва описує правило: кожна цифра трапляється один раз у своєму рядку, стовпці й блоці.
Nikoli також установило власні стандарти головоломок: симетрично розташовані клітинки із заданими цифрами й єдиний розв'язок для кожної головоломки. Математика судоку пояснює, чому для єдиного розв'язку потрібна мінімальна кількість заданих цифр. (Джерела: Вікіпедія «Sudoku»; історія Nikoli, як її там викладено.)
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1780-ті | Леонард Ейлер вивчає латинські квадрати |
| 1892 | Le Siècle друкує магічний квадрат 9x9 із підквадратами 3x3 |
| травень 1979 | «Number Place» Говарда Гарнса з'являється в Dell Pencil Puzzles and Word Games |
| квітень 1984 | Nikoli публікує його в Японії як «Sūji wa dokushin ni kagiru», пізніше «судоку» |
| 1997 | Вейн Гулд знаходить книжку судоку в токійській книгарні |
| 12 листопада 2004 | The Times of London починає публікувати судоку |
| 2005 | Вілл Шорц визначає Гарнса винахідником |
| 2006 | Перший чемпіонат світу із судоку |
Вейн Гулд (Wayne Gould), новозеландець і нещодавно відставний суддя з Гонконгу, знайшов книжку судоку в токійській книгарні 1997 року. Близько 6 років він писав програму, що вміла генерувати головоломки, а потім умовив The Times of London їх друкувати. Перша головоломка в The Times вийшла 12 листопада 2004 року, а інші британські й міжнародні газети наслідували її за кілька місяців. (Джерело: Вікіпедія «Sudoku».)
Судоку тепер живе в газетах, книжках, застосунках і на сайтах, а змагальне розв'язування виросло в організований спорт із чемпіонатом світу із судоку, вперше проведеним 2006 року. Укладачі головоломок і далі вигадують варіанти, що змінюють правила сітки, як-от кілер-клітки чи більші дошки. Щоб почати грати, прочитай як грати в судоку і обери легку головоломку на головній сторінці. Цікаво, що на іншому краї? Дивись найскладніші судоку або спитай, чи судоку корисне для мозку.